Без сніданку

От і зараз мій друг намагався поцупити те, що я хотів випросити у людей.Мені знову не пощастило.Засмучений, голодний, я поплентався додому.А мій товариш -утікав від розлюченої господарки та її важелезної палки.

Осінній ранок.

Осінній ранок.Прохолодно.Вітерець стає все прохолоднішим , стає колючим.Я, гордо піднявши хвоста, прямую на променад.Десь удалині відчуваю приємний запах ковбаси, запах - домашньої ковбаски.Мені так і кортить скуштувати її, відчути її смак.Аромат делікатесу приємно лоскоче ніс.Я чхаю.Аж раптом чую крик.Ні навіть не крик, а чиєсь тривожне" мяу"....Виявляється , це мій товариш славнозвісний бешкетник кіт Ковбаскін)))Своє ім я він отримав за те, що часто цупив ковбасу )))