Що ви найбільше любите їсти(пити)?

суботу, 17 листопада 2018 р.

Я думаю про тебе...

У моє вікно зазирнув місяць. ВІН неначе запитував мене, що у мене на душі. А в ній нарешті було спокійно. МОЇ котячі думки линули кудись до зірок, відбивалися від місяця і поверталися назад...
БУВ ЛИСТОПАД.Вечір...На дворі вже сніжило. БІЛИЙ СНІГ притрушував промерзлу землю, огортав чудернацькими  покривалами голі віти дерев. А я сидів на підвіконні і думав про моє життя  та про..... Тебе....
 Десь у далині миготів старий ліхтар, було чутно звуки старої мелодії.... Все нагадувало про тебе ... Думки линули десь далеко і неслися у далечінь..... ТИ точно мене почуєш....підказувало серце.... До зустрічі...
  

вівторок, 6 листопада 2018 р.

Сметанкова радість

Щастя неначе почуло мої котячі молитви))) Воно з'явилося нежданно_негаданно, раптово випавши із холодильника.... ВЕЛИЧЕЗНИЙ ШМАТ ВІДБІРНОЇ ДОМАШНЬОЇ КОВБАСКИ)) Золотава шкоринка, апетитний
 рум' янець та надзвичайно _приємний  аромат домашньої страви...
Всі мрії і бажання втілилися у цьому ласому шматочку. "Свято! " _кричав голосніше за всіх шлунок. Шалено калатало серце від радості, а в роті
 з' являлася слина. "Обережно! БУДЬ ОБАЧЛИВИМ!  СКОРО повернеться хазяйка..." - підказував розум.Та мій Сметанківський інстинкт підказував _потрібно щонайшвидше починати їсти, а там нехай і хата горить)   

Щастя

Щастя.... Ау. Ти де? Відгукнися! Тебе викликає Сметанкін)Я так чекаю на тебе .... І навіть приготувався з самого ранку:розпушив свій хвіст, накрутив вуса_антени та поточив кігті об старий диван. Прийди, будь ласка! Я так на тебе чекаю. ТВІЙ СМЕТАНКІН)   

понеділок, 5 листопада 2018 р.

Вперед

Зайшовши у туман, я наче розчинився у білому молочному кисілі)М'яке та щось солодке огорнуло мою пухнасту шубку) "Вперёд! НАЗУСТРІЧ ПРИГОДАМ!" _голосно промурчав я та гордовито задравши хвоста, пішов підкорювати світ. 

Туман

Осінній туман оповив, закутав у білу пелену Київські вулиці. Все місто наче потонуло в його молочних ріках. Здавалося, що все навколо схоже на сон. Я простягнув лапку і ... вона зникла у пухнастому мороці. Щось незвідане чекало сьогодні на мене. Я з обережністю нахилив голову з довгими, як антени вусами, і пішов назустріч пригодам та щасливим моментам, (маю надію,) сьогоднішнього дня.... 

Люблю

"Все буде добре... " .. шепотіло серце, очі солодко заплющувалися, а думки линули до....
"Ich liebe dich "лунало в моїй голові. 

Мрії

Мрії, мрії про щасливе котяче життя...... Чого ж мені побажати? Смачну ковбаску  чи дзбанок сметани? А можливо мені помріяти про далекий  і такий очікуваний відпочинок.... Заплющую очі і.... думками лину на захід України..... СТАРОВИННІ церкви, розвалини та привітні люди... Потім відкриваю очі і бачу  рідну оселю. Знову  примружую оченята  і лину ген за небокрай...Усе моє котяче єство кричить, волає про відпочинок та подорожі... подорож у країну мрій.... Часом я примружую очі і бачу високі засніжені гори та полонини... Бачу запашні наїдки та стареньку усміхнену бабусю з пирогами...